Віталь Рымашэўскі: Лукашэнка спрабуе вырвацца з Крамлёўскай сеткі, якую сам 20 гадоў ствараў

20.07.2017, 14:03  |  Галоўныя навіны, Палітыка

Віталь Рымашэўскі: Лукашэнка спрабуе вырвацца з Крамлёўскай сеткі, якую сам 20 гадоў ствараў

 

У четвер, 20 липня, розпочинається дводеннийвізит президента Білорусі Олександра Лукашенка до України. В рамках візиту заплановано переговори із президентом України Петром Порошенком. Про відносини між Мінськом та Києвом, а також про те, як білоруське суспільство сприймає україно-російський конфлікт, в інтерв’ю «Народній Правді» розповів колишній кандидат в президенти Білорусі, політв’язень, лідер партії «Білоруська Християнська Демократія» Віталь Римашевський.

– Чому Олександр Лукашенко вирішив відвідати Україну та яке значення для нього мають білорусько-українські відносини?

Щоб зрозуміти мотиви поведінки білоруської влади треба усвідомити наступні три речі.

Перше: агресія Росії проти України налякала білоруську владу. Думаю, Олександр Лукашенко розуміє яку небезпеку для нього становить Кремль. Цей фактор визначає його рух в бік Заходу та України, бо так він намагається компенсувати вплив РФ на Білорусь. Втім треба зазначити, що тотальна залежність Білорусі від Росії є результатом попередньої політики Лукашенка, стратегії, помилок, можливо, фатальних помилок. Вся економічна залежність побудована на тому, що Лукашенко бачив себе в ролі лідера Союзної держави РБ і РФ. Йому здавалось це реальним, він витискав білоруську мову з державних інституцій. Та зараз ніяких шансів закріпитись на російському політичному полі у нього немає, він це розуміє.

Друге: менталітет білоруської влади – це менталітет радянських чиновників. Часи сталінського періоду СРСР для наших чиновників – ідеал. Наприклад, на парадах Міністр внутрішніх справ Білорусі переодягається у форму НКВС. Це все офіційно. Можете собі уявити. І от в голові цих людей СРСР, вони Захід та сучасну цивілізацію вважають як щось інопланетне та вороже. Хоча, в білоруській владі є люди, які розуміють, що модель СРСР не є конкурентоздатною.

Третє: економічна криза. Москва вимагає все більше лояльності й поступок для продовження своєї економічної підтримки, бо Росія не може собі дозволити економічну підтримку, яка була в період високих цін на нафту. Тому Олександр Лукашенко схожий на рибу, яка потрапила у свою ж сітку (у арыгінале: Лукашэнка як рыба, якая спрабуе вырвацца з Крамлёўскай сеткі. Аднак трэба заўважыць што гэтую сетку ён сам дапамагаў Крамлю саткаць напрацягу 20 гадоў свайго кіравання – рэд.). Через те білоруська влада намагається налагодити відносини з ЄС, Україною та зберегти колишні відносини з РФ, не трансформуючи існуючу соціально-економічну модель Білорусі. Це завдання, яке навряд чи можна виконати. Тому візити Лукашенка в Україну треба розуміти саме в цьому контексті. Олександр Лукашенко не зацікавлений у конфлікті з Україною.

– Якою є позиція Мінська у конфлікті між РФ та Заходом?

Білоруська влада часто робить суперечливі заяви. Спочатку можуть говорити, що Захід – це головний ворог, а наступного дня сказати, що Білорусь зацікавлена дружити з усіма, а країна може стати майданчиком для перемовин.

– Як білоруське суспільство сприймаєнавчання «Захід-2017», чи є побоювання?

Так, побоювання є, особливо в опозиції, бо приходить велика кількість російських військ і можлива загроза початку бойових дій. Однак останнім часом, як мені здається, білоруській владі вдалось заспокоїти Захід. Мінськ запросив західних спостерігачів на ці навчання, раніше такого не було. Я б порадив, якщо це можливо, Україні теж використати цю нагоду та надіслати своїх спостерігачів. Не думаю, що ці навчання приведуть до негативного сценарію – нападу на Литву чи іншу країну. Втім Захід правильно зреагував, перекинувши незначний контингент НАТО до Польщі та країн Балтії. Звісно, ці війська не зможуть стримати масштабний наступ російських військ, бо їх недостатньо, але Путін розуміє, що агресія проти декількох сотень бійців НАТО на території країн Балтії чи Польщі означитиме і агресію проти всього Альянсу. Для стримування можливих провокацій з боку Кремля все зроблено правильно. Але хотілося б, щоб подібних навчань, де існує потенційна загроза для наших сусідів, не було взагалі.

– Як білоруське суспільство сприймає конфлікт на Донбасі, які є точки зору?

Різне сприйняття. Демократично налаштовані люди розуміють, що це агресія Росії та порушення зобов’язань по міжнародним домовленостям. Однак більшість громадян Білорусі перебувають під впливом російських ЗМІ, які у нас домінують, вони приймають московську точку зору. Наприклад, після моєї заяви про підтримку України було дуже багато людей, котрі реагували негативно. Ці люди, навіть є близькими до християнської демократії. Втім, вони всеодно сприймають конфлікт через призму російських ЗМІ.

Хоча, як мені здається, зараз градус підтримки РФ знижується.

– Чому?

В зв’язку із затяжним характером конфлікту. Багато людей переосмислюють цей конфлікт та його наслідки, в тому числі і в РФ. Більш того, білоруська влада теж розуміє небезпеку. Наприклад, георгіївські стрічки у нас були неформально заборонені, їх не використовують другий рік. Спізніла реакція Білорусі теж відіграє свою роль.

– Хто з політиків користується найбільшою популярністю в Білорусі?

– Найбільш рейтинговим політиком в Білорусі лишається Путін. Його рейтинг зростає. В той час рейтинг Лукашенка поступово падає (за даними цьогорічного дослідження «Білоруської аналітичної майстерні», позитивно до Путіна ставляться 65% білорусів, Олександра Лукашенка в дослідженні не було, але станом на літо 2016, за даними центра NISEPI, його рейтинг перебував у межах 28-30%. Найменш шанований білорусами лідер Петро Порошенко, до нього позитивно ставляться 2,4% білорусів – «Народна Правда»). Найбільш цікавим є те, що рейтинг ЄС теж падає.

– В чому причина?

– Бо люди в Білорусі бідніють, а європейці, з одного боку, правильно намагаються втягнути білорусів у своє поле, відкриваючи можливість для контактів, але офіційна пропаганда трактує це як підтримку діючої влади. Відповідно, люди мають менше надій, що за допомогою ЄС можна змінити владу в Білорусі, лишається надія на Кремль.

– Чи має Москва, на ваш погляд, бодай якісь межі у поведінці щодо Білорусі та Лукашенка?

– Мені здається, що у Москви немає меж, вони це вже довели всім. Фізичне усунення людей для них є інструментом вирішення своїх політичних завдань. Лукашенко лишається при владі, бо Москва не бачить лояльнішої заміни, а тому не може його усунути. Він відчуває цю загрозу. Якщо подивитись на вибори з 2001 року, альтеративні кандидати, риторика яких була направлена на підтримку Москви чи ті, які мали підтримку Кремля, репресувались навіть жорсткіше, ніж кандидати, підтримані Заходом. Наприклад, Олександр Козулін з 2006 року відсидів декілька років у в’ язниці, а після цього був ще жорстко побитий.

Народна Правда

Навіны па тэме